розклад руху автобусів монастириська

Вдкрита для експлуатац

Фото: Втрачена длянка залзниц Пдгайц-Бережани-Львв.

Заключним актом будови кол за часв Австро-Угорщини була побудова магстрал з Пдгайцв через Бережани до Львова. Таким чином з цих мст можна було напряму добратись до Львова минаючи Тернопль.

Псля певно паузи розпочалось будвництво ще одн дльниц у бк Росйського кордону. в 1906 роц була запущена в експлуатацю дльниця Тернопль-Збараж.

Таким чином Тернопльщина вкрилась густою мережею залзниць. Капталовкладення в залзниц окупились за рахунок прибуткв вд вивозу сльськогосподарсько продукц Подльсько земл.

В цей же час йшла побудова длянки Ходорв-Пдвисоке-Острв. Вона була завершена 29 вересня 1897 р. Наступного року залзниц потягнулись  на пвдень Тернопльщини. У 1898 роц коля дйшла з Бло Чортквсько до Залщик, перескочила через Днстер  дйшла до Лужан на Буковин. Таким чином з Тернополя утворився прямий шлях до Чернвець. З Вигнанки коля протягнулась до ¶ване-Пусте та Скали-Подльсько.

Крм стратегчних напрямкв будувались залзниц мсцевого значення. Того ж 1896 року на пвноч Тернопльщини було збудовано длянку залзниц локального значення Кам`яниця-Кременець. А 12 серпня 1898 р. почала дяти глка В.Брки-Гримайлв.

Через 10 рокв розпочалось будвництво, що ставило за мету з`днати пвнчну  пвденну длянки залзниц. Коля пройшла через Теребовлю до Копичинцв. Будвництво було завершене 25 листопада 1896 р.

Фото: Втрачена длянка залзниц Хриплин-Монастириська-Бучач.

На сьогодншнй день з ц длянки д  частина з Бучача до Гусятина.

А пвденнше будувалась залзниця з Хриплина (а по сут з Станславова (¶вано-Франквськ) на Монастириськ, Бучач, Копичинц, Гусятин. Магстраль була завершена в 1884 роц. Дльниця Красне-ВОлочиськ справно функцону  сьогодн. А з  пвденною сусдкою життя розпорядилось накше. Саме будвництво через пвденн райони Тернопльщини було значно складнше. Складний рельф мсцевост вимушував нженерв-будвничих проектувати шлях звивистим та непростим для побудови з складними ршеннями. Залзниця петляла мж пагорбв, стараючись скомпенсувати перепади висот. Окрм цього залзниця перескала потужну природну перешкоду - рку Днстер. Для  форсування був збудований мст коло с.Нижнв.

Фото: Первсний вигляд залзничного вокзалу м.Тернополя (до перебудови 1906 року) та залзничного тунелю в район 6 магазину.

Австрйськ залзниц на Тернопльщин належали двом дирекцям - Льввськй та Станславвськй. Обидв дирекц тягнули кол в напрямку на Схд. Пвнчна глка пролягла з Львова через Красне  Золочв, Тернопль до Волочиська. Детальнше про  побудову тут.

Залзниц Австро-Угорщини.

Автор: Александр Семенив

Пошта o.semeniv(собачка)gmail.com

Тел.автора 8-098-514-66-80.

Для використання нформац звертайтесь до автора.

Матерал статт  авторською розробкою.

¶сторя Тернопльських залзниць